Drukarnia.BLOG

ШАХІСТ

Він грав у шахи все життя,

На дошці дні свої згубив,

Не знало серце каяття,

І розум швидко потьмянів.

А він все грав і грав, хоча

Ще голос неба чув сумний:

«Згасає зір, гниє душа,

Згорить у пеклі подих твій».

А він все грав і грав, хоча

Матусі дотик занімів...

І братик смикав за рукав:

Кричав, молився і тремтів.

І потім... Боже! На землі —

Ні матері, ні братика!

А мама навіть у труні

Так гірко-гірко плакала.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Радислав Тихий
Радислав Тихий@radyslav_chibisov

Філолог, учитель і письменник

16Довгочити
187Перегляди
1Підписники
На Друкарні з 14 червня

Більше від автора

  • Любомир Євгенович (спогад)

    П’яте грудня. Шаховий турнір у Львівській школі № 9. Наш добрий тренер і вчитель праці — Любомир Євгенович — уважно стежить за грою збірної гімназії. На перерві до мене та ще одного гравця підходить молода жінка — мама Меланії Волошинської, учасниці команди.

    Теми цього довгочиту:

    Спогади
  • Вона

    (уривок із нового твору)

    Теми цього довгочиту:

    Кохання
  • ТОДІ, ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ

    Друзям-танцівникам, тоді після операції до мене повернулося життя

    Теми цього довгочиту:

    Література

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: